Чи є життя після інвентаризації? Як вітчизняне ЗА вирішує проблеми рітейлу

7

– Як інвентаризувати будемо: за алфавітом або по полицях? – Запитав Коля, співробітник торгового залу. Він нещодавно влаштувався на роботу в магазин і не був морально готовий до епопеї під назвою «інвентаризація».

– Давай за алфавітом, так логічніше, нічого не втратимо. – Почухавши потилицю, відповів Денис. Він в магазині працював вже рік, але ніколи на такі складні питання не відповідав.

– І як ми будемо це робити? Бігати по всьому магазину і шукати? – Заперечив Коля. – На букву «Т» і телевізори, і телефони. Доведеться в абсолютно різні відділи ходити поперемінно. Давай все-таки по полицях.

– Ну, гаразд, по полкам, так по полицях… – Зітхнув Денис.

* * *

– Записуй, «Мийка кухонна», дванадцять штук. – Коля швидко увійшов у смак.
– Як-як? «Кухонний смітник»? – Невдало пожартував Денис.
– Глухий чи що? «М-О-Й-К-А кухонна» дванадцять штук! – Коля майже кричав.
– А, я не розчув, зрозуміло. Тринадцять штук, вірно?

* * *

– Диван двоспальний. Коробки не бачу. Відзначай в базі «бежевий». – Продовжував командувати Коля.
– У цього виробника немає такого кольору. Є «слонова кістка» і «молочний». Це який? – Спитав Денис в повному замішанні. Це була найскладніша інвентаризація в його житті.
— А чорт його знає… – Махнув рукою Микола.

* * *

Минуло два дні і дві ночі. Зусиллями всіх штатних співробітників, ціною відкладеного відпустки керівника і виходу з лікарняного його заступника інвентаризація була завершена.

Але в останній день завис комп’ютер з базою даних. Програміст Женя повідомив, що з-за цього інформація не збереглася і відновити її неможливо.

В цей день у Жені був гарний настрій, так як йому вдалося вчасно відкрутитися від інвентаризації. Щоб «підбадьорити» колег він сказав, що для збору даних багато розуму не треба і вдруге вони зроблять це швидше. Але гумору ніхто не зрозумів, так що Женя пішов з роботи з кількома синцями та багатим життєвим досвідом.

За даними Росстат за 2016 рік, 34.8% російських компаній зайняті в сфері торгівлі. При цьому велика частина з них працює по-старому: облік товарів ведеться вручну і нерегулярно. Приміром, кожна інвентаризація магазинів перетворюється на епопею, в якій бере участь весь штат. Зазвичай підприємства діють за двома сценаріями.

Варіант перший: повісити на двері табличку «Магазин закритий. Йде інвентаризація», присвятити цьому захоплюючому події кілька днів і весь цей час зітхати про збитки.

Варіант другий: забезпечити співробітників цистерною кави і змусити їх працювати з олівцем і цінниками кілька ночей.

В обох випадках у ході інвентаризації виявиться пересортиця астрономічних масштабів і просто бардак.

Індустріальні форуми рясніють «криками душі»:

«Допоможіть впоратися з колосальним пересортом. Втомилися боротися з цим!».

«Як-то раз в магазин прийшла партія навушників з маркуванням BL. Зазвичай під цією абревіатурою мається на увазі чорний колір (black), але в цей раз так позначили синій (blue). У підсумку багато клієнти отримали навушники не того кольору».

«Логіст помилився, і замість Воронежа відправив партію косметики в Новгород. В результаті витрати на відправку, зберігання і повернення товару перевищили його собівартість. Дешевше було б викинути всю партію в Новгороді».

У відповідь часто звучить логічне запитання: «Чому б вам не автоматизуватися?».

Давним-давно…

Ідея автоматизації зародилася на Заході в 60-80-х роках минулого століття, і з тих пір безперервно розвивається. Країни СНД, на жаль, не встигають за темпами своїх сусідів, тому на наших підприємствах перші боязкі спроби застосувати іноземні технології були зроблені тільки в 90-х роках.

Експериментаторами стали, насамперед, все ті ж західні компанії, для яких необхідність підвищення ефективності своїх складів та магазинів не викликала сумнівів.

Власники більшості російських компаній як і раніше сприймають автоматизацію, як довгий і витратний процес, який не дасть бажаного ефекту. Безумовно, впровадження ТСД на склад – це не панацея від збитків і безладу.

Якщо на підприємстві не враховано умови, в яких будуть використовуватися термінали, і відсутнє чітке уявлення про завдання, які вони повинні вирішувати, спроби автоматизації можуть дати зворотній результат.

Проте, орієнтуючись на західні зразки, вітчизняний варіант автоматизації також досяг деяких успіхів.

Так, передові дистриб’ютори обладнання та розробники програмного забезпечення для потреб логістики можуть порадувати рядом переваг:

  • можливість роботи терміналу в онлайн і оффлайн режимах;
  • простота і доступність впровадження;
  • доопрацювання програми під потреби клієнта;
  • інтеграція практично з будь-якими товарно-обліковими системами;
  • відсутність плати за оновлення.

Історія успіху

Одним з перших підприємств, яке стало на шлях сучасної автоматизації, була мережа л’етуаль.

Одинадцять років тому збір замовлення на складі виглядав так: комп’ютер роздруковував велику «онучу», комірник з олівцем ходив по складу і викреслював все, що знаходив, і складав у візок.

Але це ще не все. Далі зібраний замовлення переходив до контролера, який висипав все на стіл і ще раз звіряв наявність артикулів з накладною.

Але в якийсь момент керівництво зрозуміло, що подальший розвиток неможливо без змін, і вирішилося на відповідальний крок.

У пріоритеті було вирішення наступних завдань:

  • швидкий і якісний прийом і відвантаження великої кількості товару;
  • ефективне розміщення і переміщення товару на складі;
  • оптимізація управління асортиментом;
  • оптимальне використання складської площі та ефективна організація технологічних процесів з метою зниження логістичних витрат;
  • можливість оперативного проведення інвентаризації;
  • контроль роботи персоналу.

Для вирішення цих завдань керівництво л’етуаль звернулося в компанію Софт Меріт, яка підібрала оптимальне штрихкодовое обладнання і розробила програмне забезпечення за технічним завданням.

Тепер робочий процес на багатоповерховому складі л’етуаль виглядає інакше.

Під час приймання і розподілу товару у систему заноситься інформація про місце його зберігання. Всі співробітники оснащені ТСД, що працюють в онлайн режимі.

Одне замовлення можуть одночасно збирати відразу кілька людей, оскільки вся інформація про необхідні артикулах і їх кількостях миттєво відображається на екрані.

Однак на цьому співпраця л’етуаль і Софт Меріт не закінчилося. Незабаром після автоматизації складу виникла потреба в модернізації роботи магазинів, щоб виключити помилки людського фактора і прискорити інвентаризацію.

«З огляду на досить великий обсяг оброблюваних даних – близько 40 тисяч активних товарних позицій, плюс стільки ж рекламних позицій – при впровадженні ТСД для нас особливе значення мало якість (швидкодія, надійність, зручність роботи) як обладнання, так і програмного забезпечення», коментує Микола Зайцев, колишній IT-директор компанії л’етуаль.

Фахівці Софт Меріт розробили програму, яка б задовольнила всі запити клієнта. Ідея впровадження ТСД повністю себе виправдала:

● тепер для проведення інвентаризації магазину достатньо 1-2 осіб, тоді як раніше доводилося залучати весь штат;

● інвентаризація проводиться за одну нічну зміну, таким чином, денна робота магазину не переривається;

● істотно скоротилися вимоги до кваліфікації та кількістю персоналу магазину;

● при дотриманні простих і зрозумілих правил приймання, практично на 100% виключається можливість пересортиці;

● інформація більше не втрачається до 50% збільшилася швидкість обміну даними з центральною системою;

● завдяки ТСД, співробітник магазину може оперативно перевірити ціни і своєчасно передрукувати цінники на перевіряються товарні позиції;

● з’явилася можливість формування акту розбіжності в електронному вигляді;

● поповнення магазину товарами відбувається більш ефективно за рахунок підвищення точності обліку товарних залишків.

Микола Зайцев підводить підсумок співпраці:

«В цілому можна зазначити, що впровадження програмного забезпечення від «Софт Меріт» дозволило:

  • стабілізувати роботу системи;
  • значно прискорити магазинні операції (інвентаризація, приймання товару, друк цінників). При цьому дані стали точними та достовірними;
  • задуматися про перспективи для подальших доопрацювань на базі стабільної платформи».

Ми вирішили зв’язатися з представниками Софт Меріт і дізнатися про їх продукти докладніше. Керівник компанії Петро Селін погодився відповісти на кілька питань:

– Петре, чому виникла ідея розпочати розробку ПЗ для автоматизації торгівлі, складу і виробництва?

– Ми часто стикаємося з тим, що рівень автоматизації в Росії істотно відрізняється від західного зразка. І те, що європейці пропонують в якості готових рішень, абсолютно незрозуміло нашому споживачеві.

Якщо ж звертатися до інтегратору, який є проміжною ланкою між кінцевим користувачем і дистриб’ютором обладнання, більшість корисних ідей для автоматизації торгівлі або виробництва сходять на немає.

У зв’язку з цим у 2009 році ми створили компанію, яку назвали «Лабораторія впроваджень Софт Меріт». Це дійсно лабораторія, яка займається адаптацією західних ідей до російської дійсності.

– Наскільки я знаю, ви пропонуєте як «коробкові» продукти, так і персональні рішення. Який з цих варіантів більш затребуваний?

Все залежить від масштабів підприємства замовника. Програмний продукт Сіті Софт підійде 60% підприємств малого та середнього бізнесу в Росії. Це такий універсальний софт для ТСД, покликаний вирішувати всі типові завдання торгового підприємства.

Він не вимагає спеціального навчання і може бути інтегрований в 1С та інші облікові системи силами IT-фахівця середнього рівня.

– Припустимо, ваш клієнт вирішив придбати Сіті Софт. Як відбувається впровадження на підприємстві?

– У цьому випадку все дуже просто. Замовник купує у нас термінал збору даних, на який вже встановлено стандартне ПЗ. Далі досить відкрити коробку, прочитати інструкцію і зістикувати Сіті Софт з базовою конфігурацією 1С. Все, можна працювати.

Якщо раптом виникнуть труднощі, клієнт може звернутися до нашого регіонального партнеру, який надасть допомогу. Крім того, у нас є власна техпідтримка, відповідає на запитання в телефонному режимі.

– Чим відрізняється робота з великим замовником?

– Тим, що масштабним підприємствам типові рішення не підходять. Кожен такий проект унікальний. Клієнт формує технічне завдання, у відповідності з яким ми розробляємо персональне пропозицію.

Впровадження в цьому випадку теж проходить інакше. Наші програмісти буквально живуть на території замовника 3-4 дні, і весь цей час складаються З терміналів з бек-офісом підприємства, щоб виключити всі можливі помилки.

– Ваша співпраця з л’етуаль почалося з впровадження ТСД на складі компанії, пізніше ви провели автоматизацію приймання та інвентаризації магазинів. Чи є якісь принципові відмінності між розробкою в цих двох випадках?

– Умовно, всі процеси, пов’язані з обліком, переміщенням та інвентаризацією товару, можна розбити на типові блоки. Виходить таке «лего», з якого складається рішення практично для будь-якого бізнесу.

Ось, як виглядає робота ТСД на складі л’етуаль. В системі вже завантажені дані по місцю розташування товару. Комірник отримує інформацію про замовленні зі списком позицій, йде до потрібного місця і сканує те, що відображається на екрані його терміналу. Сканована інформація йде у систему, обробляється і дає підтвердження, що замовлення зібраний правильно.

Тепер звернемося до магазину і візьмемо для прикладу процес перемаркування, який проводиться в кінці сезону для переоцінки товару. В даному випадку працівник підходить до товару, сканує його, інформація зі штрих-коду відправляється в систему, яка потім повертає актуальну вартість і дату.

Таким чином, процесів два, а складові одні і ті ж.

Фахівці Лабораторії Софт Меріт допомогли автоматизувати складські процеси таким відомим компаніям, як SAVAGE, Comfy, «Останкінський м’ясопереробний комбінат», «Метрика», «КДВ», «Барилла», «Концепт Клаб», «Карі», «Маркет Так».

Ось як відгукується про співпрацю з Софт Меріт Андрій Покотилов, IT директор роздрібної мережі Comfy: «Проект був реалізований в рамках запланованих термінів і з економією бюджету».

– Петро Федорович, правильно я розумію, що одна з основних цілей автоматизації роботи складського приміщення чи магазину полягає в мінімізації людського фактору?

– Абсолютно вірно. Більш того, це дозволяє заощадити на персоналі, оскільки всі процеси прискорюються в кілька разів, а та інформація, яку раніше мали запам’ятовувати робітники, тепер зберігається в єдиній системі.

СПЕЦІАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ ДЛЯ ЧИТАЧІВ КЛУБУ ДИРЕКТОРІВ

Читачі Клубу директорів мають можливість отримати в подарунок 1 безкоштовну ліцензію на 1 термінал збору даних від компанії Софт Меріт!

Якщо давно замислювалися про те, щоб автоматизувати складський облік і логістику, зможете легко протестувати автоматизацію без вкладень.

Щоб отримати ліцензію, заповніть форму нижче.




Ксенія Єрьоміна




Копірайтер. Підбираю цікавий і корисний контент для читачів Клубу Директорів.

    This author does not have any more posts.

З цією статтею читають
ПДВ 5%. Чим ще для бізнесу Емірати краще Європи. Історія жінки-підприємця в ОАЕ


Як я відкрив своє кадрове агентство в одних трусах


Я міг торгувати силіконовими пиписьками! Історія про пошук роботи


Емоційне вигорання: 7 кроків для перезапуску власного життя


MBA в Росії — марна трата грошей чи реально потрібна річ?


Як купити прибуткову ферму на Балі за 1000$. Історія фермера Олега Ладоги



Авторизуватися для коментування: