Власний бізнес: як не втратити його в перший же рік?

4

6 історій успішних підприємців.

Хотіти власний бізнес зараз модно. 84% найманих працівників в ході опитування, проведеного редакцією сайту HeadHunter, заявили про своє бажання стати підприємцями. Причини озвучують такі:

  • circle
    свобода і шанс реалізувати будь-які ідеї, не потребуючи чиєсь схвалення (59%);
  • circle
    прагнення підвищити добробут і небажання ділитися прибутком з босом (20%);
  • circle
    можливість спробувати себе в ролі керівника (19%).

«Всеросійський центр вивчення громадської думки» озвучує інші цифри: за даними проведеного в лютому 2017 року дослідження
27% опитаних росіян хотіли б стати бізнесменами.

Для більшості це так і залишиться мрією, людей зупиняють відсутність стартового капіталу, бюрократія і високі податки, боязнь не справитися з конкуренцією. А з тих, хто все ж таки зважиться, 90-95% закриють бізнес протягом першого року.

Із 100 компаній на ринку залишиться 5-10, уявляєте? Що тягне до дна інших?

Варіантів маса, але от до чого новоявлені підприємці найчастіше не готові:

  • circle
    фінансові проблеми. Виявляється, що замість золотих гір і персонального літака на старті багатьох чекають борги, кредити і трата особистих накопичень;
  • circle
    дрібні і великі неприємності, які трапляються в першу чергу із-за відсутності досвіду: штрафи за неправильно або невчасно здані звіти, перевірки, підстави з боку постачальників і партнерів тощо;
  • circle
    не кожна ідея «вистрілює». Буває, що творцеві бізнесу товар або послуга здається кращим на ринку, а потенційні клієнти так не думають;
  • circle
    необхідність шукати клієнтів і доводити їм, що ви чогось варті (якщо, звичайно, не захопили з собою базу попереднього роботодавця). Без імені, без репутації, без відгуків;
  • circle
    катастрофічний брак часу на сім’ю, друзів і захоплення. На перших порах середньостатистичний бізнесмен — сам собі маркетолог, менеджер з продажу, дизайнер, програміст і копірайтер, доводиться забути про вихідних і святах.

Якимось таємним знанням володіють люди, які потрапили в 5-10% і не прогадали, покинувши грошові посади в престижних компаніях заради відкриття бізнесу?

Ми вирішили запитати у них безпосередньо.

Знайомтеся, 6 учасників Клубу Директорів і їх рекомендації для тих, хто на роздоріжжі!

Колись читати статтю цілком? Вибирайте історію запуску бізнесу в найбільш цікавою сфері:

SMM-агентство
рекламне агентство
брендингове агентство
веб-студія
аудиторсько-консалтингова компанія
IT-компанія (автоматизація бізнес-процесів, інформаційна безпека тощо)

Василь Богданов,

основатель Little Big Agency

www.facebook.com/vasilybogdanov

www.littlebigsite.ru
www.facebook.com/littlebigsocial

Мій стаж роботи за наймом був невеликим, всього 2 рекламних агентства. Влітку 2011 року, ще студентом третього курсу, мене взяли на стажування в BBDO (Proximity), а вже через рік я перейшов на позицію SMM-фахівця в Red Keds, де затримався на пару років.

Попрацювавши спочатку в найбільшому рекламному агентстві Росії (800+ співробітників), а потім — в самому крутому з незалежних, я отримав цінний різносторонній досвід. За час роботи в Кедах вдалося реалізувати досить цікавих кейсів, що допомогло при запуску свого агентства.

Сталося це в жовтні 2014 року, коли я і двоє моїх друзів (Максим Юрін і Олексій Бодров) вирішили, що «пора спробувати щось своє». Захотілося більше свободи і більше грошей. Так з’явилося Little Big Agency — одне з провідних SMM-агентств Росії.

На старті було очевидно, що в короткостроковій перспективі наш дохід впаде. Але, якщо все вийде, будемо зростати і заробляти в рази більше (спойлер: так і вийшло).

Це може здатися нудним, але наша реальність дивно точно збіглася з нашими очікуваннями. Можливо, вся справа в тому, що ми спочатку не чекали золотих гір тут і зараз і готувалися багато працювати. Але не так багато, щоб ночувати в офісі і вигоріти через три місяці, а з головою, з помірним фанатизмом.

По недосвідченості і з-за невисокої завантаження спочатку ми бралися за всіх клієнтів. Навіть за тих, яких слід було б фільтрувати. Також на перших етапах було непросто знайти придатних співробітників.

Це особливо відчувалося на контрасті з Red Keds, куди люди прагнуть потрапити, навіть втративши в зарплаті. Все через їх особливої лампової атмосфери, тусовок і якийсь фірмової безбашеності.

З моменту заснування агентства я жодного разу не задумався про те, щоб повернутися, хоча дуже люблю Red Keds. Не бачу нічого поганого в роботі за наймом, але зроблю все можливе, щоб зберегти і розвивати власний бізнес. Є бажання рости далі і, можливо, запустити ще якийсь проект, а ось про найм поки навіть не думаю.

Досвід роботи в найом був дуже корисний! Я встиг попрацювати з такими брендами, як PlayStation, M&m’s, Shell, Honda, Opel, Knorr, Pioneer та іншими. Різні клієнти — це не тільки різні завдання в плані інструментів і креативу, але і різний підхід до організації робочого процесу.

В цьому плані я з великою цікавістю спостерігав, як будується робота усередині агентства, і як відбувається спілкування з клієнтом. У кожного проекту були якісь свої «фішечки і особливості», з таким досвідом в SMM навряд чи залишилося щось, з чим би ми ще не стикалися або чого не вміли.

Що я можу порадити тим, хто задумався про відкриття бізнесу? Мабуть, рекомендації стануть в нагоді в основному представників рекламної індустрії, які в ній же хочуть розвиватися.

Так от, якщо ви надумали відкрити ще одне рекламне агентство, то не лізьте сюди, зайва конкуренція нам ні до чого;) А якщо серйозно, то тут головне не поспішати — наберіться достатньо досвіду. Стільки, щоб на роботі в найом вам стало нудно, ви відчули б, що вперлися в «стелю».

Важливо зарекомендувати себе, знайти зв’язку. Якщо ви ледь справляєтеся зі своєю роботою на нинішньому місці, то, заснувавши свою справу, навряд чи побачите черга з клієнтів.

Збережіть гроші грошей, вам знадобиться фінансова «подушка» на перший час. Не витрачайте цю подушку на крутий офіс в стилі лофт та іншу непотрібну мішуру. Купуйте необхідне.

Відпочивайте. Не потрібно працювати 24/7, ніж люблять хвалитися багато стартапери. Швидше за все, ви будете малоефективні без якісного відпочинку та нормального сну.

А в іншому — дерзайте, щоб потім не шкодувати, що не спробували. Ніякі поради все одно повністю не підготують вас до того, з чим ви зустрінетесь, почавши свою справу.

Ришат Шигапов,

Digital директор рекламного агентства Advisor Media

www.ad-visor.ru
www.facebook.com/Rishelie

Я пішов з посади аккаунт-директора digital агентства на початку вересня 2014 року, якраз перед кризою. Пішов тому, що стало нудно, і зарплати явно не вистачало після появи нареченої. Можливо, якби мені давали бонуси за успішно реалізовані проекти, я б залишився, але все на краще.

Працюючи за наймом, я читав безліч інтерв’ю та біографій підприємців, і всі вони говорили, що бізнес — це постійна щоденна зайнятість. На перших етапах так і було. Працював з раннього ранку до пізнього вечора без вихідних.

З якими проблемами зіткнувся на початку шляху? Історія перша — касовий розрив у випадках, коли у клієнта післяоплати, а агентству потрібні гроші на реалізацію проекту.

Наприклад, був клієнт — державна компанія, вони погодилися лише на 30% вартості авансом. Зайняти грошей було не у кого, кредитні картки були давно витрачені на повні ліміти (5 карт на загальну суму 700 тисяч рублів). Позичав у друзів з Фейсбуку, одного навіть жодного разу не бачив до цього, але він погодився і врятував тоді.

Історія друга — податки. У перші місяці змінив трьох бухгалтерів, перші два були некомпетентними і наробили купу помилок. У підсумку довелося додатково заплатити штрафи і недоплачені податки на суму 600 тисяч рублів.

Були думки про те, щоб гайнути на бізнес рукою? Так, особливо коли не вистачало грошей на оренду квартири чи на виплати по кредитних картах. Але поточні завдання по клієнтам і майже щоденні нові запити відкидали думки про повернення в оренду.

«Точкою неповернення» стала перемога у великому тендері серед 17 рекламних агентств. Тоді ж з’явився надійний партнер, з яким успішно працюємо досі.

Досвід роботи в digital агентствах мені знадобився, з тих пір залишилися численні зв’язки: баїнгові агентства, дизайнери, верстальники, а також досвід проведення комплексних рекламних кампаній і медіапланування. Але найголовніше — це накопичена медийность в Facebook, яка принесла всіх клієнтів.

Що я можу сказати тим, хто роздумує над створенням бізнесу? Далеко не всім підійде підприємництво, це залежить від психотипу, але якщо є гостре бажання робити свій бізнес, будьте готові:

  • circle
    Орати цілодобово в перші місяці або роки: продавати самому, шукати гроші, співробітників, офіс, хоча я перші 8 місяців працював на кухні.
  • circle
    Найняти хорошого бухгалтера або звернутися в бухгалтерську компанію для аутсорса, щоб не потрапити на штрафи як я.
  • circle
    Відмовитися від зайвих витрат на старті: офіс не обов’язковий, співробітники можуть бути на відрядній оплаті віддалено.
  • circle
    Уникати каламутних клієнтів, які можуть кинути з оплатою. Для молодого бізнесу це катастрофа.
  • circle
    Вибрати надійний банк, краще з ТОП-10. Наприклад у одного в перші 3 місяці існування агентства закрився банк з мільйоном рублів від клієнта. Це не вбило бізнес, але сильно похитнуло.

Дмитро Тищенко,

керуючий партнер брендінгового агентства «Гірчиця»

www.gorchicabrand.ru
www.facebook.com/Praktikpr

Я очолював мною ж створену прес-служби одного з російських банків. І, якщо б не організаційні зміни, міг би працювати там досі.

Але сталося те, що сталося: акціонери вирішили повністю змінити топ-менеджмент банку і керівників середньої ланки, до яких належав і я. В результаті в липні 2010 року я написав заяву за власним бажанням і відправився на пошуки роботи.

І перше речення мені зробила… моя дружина. До того часу вона вже організувала своє рекламне агентство і запропонувала працювати разом. Були, звичайно, побоювання з серії «а раптом не спрацюємося, а як тоді стосунки в сім’ї і т. п.»

Тому відразу домовилися: якщо зрозуміємо, що спільна робота не складається, значить, я виходжу з бізнесу і шукаю інші канали застосування своїх навичок і заробітку. На щастя, у нас все вийшло.

Чого я чекав від свого бізнесу? Не буду оригінальним, якщо відповім — свободи: сам вирішую, у скільки приходити на роботу, у скільки йти, ніхто мені не указ, нарешті наді мною не буде дебільних начальників і так далі. Мінуси стали спливати вже по ходу справи.

Перша проблема — пошук клієнтів. У бізнесі нас було всього двоє: я і дружина, клієнтів ми шукали разом. І в перший час у мене ніяк не виходило їх знайти. У дружини вже був досвід в рекламній сфері (PR — тема близька, але відмінності є), а я, можна сказати, що починав з нуля.

Через два місяці роботи у «вільному плаванні» у мене почалася паніка: я не приніс у наш сімейний бізнес жодного замовлення. Я не був нахлібником і альфонсом, допомагав з технічною стороною: складав рекламні тексти для клієнтів, придумував слогани, вирішував питання з веденням сайту і груп у соцмережах.

Але мені це все здавалося другорядним. Я тоді не розумів, що економія на залучення відповідних фахівців — теж свого роду заробіток для бізнесу, просто неочевидний.

З іншого боку, може і добре, що я так думав, — це стимулювало мене продовжувати спілкуватися з клієнтами, пропонувати їм наші послуги. І в жовтні 2010 я пробив цей стеля.

До кінця року на нашому рахунку лежали «вільні» 100 тисяч рублів, і ми були дуже задоволені результатом спільної роботи.

Друга історія, в яку ми класично «вляпалися» — розширення штату. Ми вирішили, що якщо один менеджер з продажу наводить нам Х клієнтів, то два менеджера приведуть 2Х клієнтів, три менеджера — 3Х і так далі.

На практиці це зовсім не так. Ось зовсім просто. Витрати на зарплату трьом менеджерам зросли втричі, а більше клієнтів не стало. Ми міняли людей, шукали більш професійних, пробували платити більше.

Прогрес був, але істотно менше очікуваного. Це навчило нас правильно працювати з людьми, підбирати персонал і вважати рентабельність.

Були ситуації, коли ми підходили до краю. Ми тільки пройшли навчання і перекваліфікувалися в брендингове агентство, найняли артдиректора з досвідом роботи в міжнародному агентстві. Взяли кредит на розвиток.

Йшов 2014-й рік, Україна, санкції. І четверо наших ключових клієнтів відразу схлопнув бюджетів. П’ятий клієнт подзвонив нам і сказав буквально наступне: «Вибачте, але наше європейське начальство вирішило приєднатися до санкцій, тому нас більше немає».

В один день без роботи залишилися 300 співробітників цього філії європейської компанії. Загалом, замовлення встали.

На цьому етапі думки про те, щоб повернутися в оренду виникали регулярно, але бажання зробити це не з’явилося жодного разу. Як, втім, і бажання напитися.

Може тому, що нам подобаються складні завдання, може тому, що ми вірили, що ці труднощі тимчасові, може ще чомусь, але бажання вирулити завжди було сильніше. Піти в оренду для мене означало здатися. А здаватися я з дитинства не люблю.

Досвід роботи за наймом привчив мене до дисципліни: бізнесу потрібно присвячувати час. На стадії створення і розвитку — дуже багато часу.

Вчасно приходити на роботу, виконувати завдання. Це тим складніше, що ставиш їх собі ти сам контролюєш їх виконання теж сам. З однією тільки різницею: відповідальність за невиконання – не догану від начальства, а відсутність грошей у касі.

Я впевнений, що підприємець — це спосіб життя. Це означає працювати не 8 годин на день п’ять днів на тиждень, а майже цілодобово. Особливо на самому початку.

Це значить, не чекати зарплату і обурюватися у разі її затримки, а заробляти і платити самому собі. І якщо раптом до кінця місяця ти залишився без грошей, то це не «дядя» винен, а ти сам.

Якщо все це вас не лякає, тоді можна починати.

Якщо ж вам простіше виконувати свої обов’язки, регулярно отримуючи зарплату і не думаючи, звідки на неї беруться гроші, то краще залишатися найманим спеціалістом. Тому що машини, яхти і Канари у власному бізнесі з’являються не відразу.

Андрій Подільський,

керуючий партнер Xpert-studio

www.facebook.com/podolskiyaa

www.xpert-studio.ru

Я завжди хотів свій бізнес — це підштовхувало мене на всіх позиціях, де я працював! Останній раз я пішов зі своєї ж компанії та відкрив все заново.

Зараз розповім вам історію про те, як дід посадив мене на digital і веб-розробку, сам того не підозрюючи.

У 2009 році я почав займатися веб-розробкою, а прийшов до цього після того, як повернувся з армії і відкрив сервіс з ремонту комп’ютерів разом з другом. Грошей було 0, але допоміг улюблений дід.

Перші інвестиції та бізнес-інкубатор був у нього (у вигляді безкоштовної бухгалтерії), 10 000 рублів на статутний капітал теж виділив він. Через деякий час ми зіткнулися з тим, що потрібен сайт, а пристойний сайт коштує чимало.

Довелося самому зробити, після чого я захопився цією темою, а комп’ютерний сервіс не поїхав далі нового сайту, так як грошей на рекламу теж не було, а з замовлень особливо нічого не приходило.

Я зрозумів, що розробка — це моє, коли другий або третій сайт вдалося продати за 40 000 рублів.

Але на четвертому сайті стало ясно, що я не дизайнер і не програміст. Вирішив вивчити з нуля (не програмування, а підхід до сайту та рекламі в цілому) з різних сторін, почав з клієнтської сторони, як контент менеджера в досить великому інтернет-магазині.

Потім були інші компанії в сфері ecommerce, seo, web розробки, smm і продажів, я намагався розібратися в тому, як все влаштовано. Кожна компанія внесла свій внесок у розуміння процесів і допомогла набратися досвіду, спасибі колишнім роботодавцям та колегам!

А ось робити бізнес мене ніхто не навчив, що призвело до неправильного вибору партнера і інших пригод.

Чого я чекав від свого бізнесу? Ну які плюси бачать всі підприємці: гроші і влада, хто свободу, хто щось ще, але гроші зазвичай на першому місці.

Плюсом для себе я також вважаю можливість самовираження, адже реклама, маркетинг веб-розробка та дизайн — це і є сучасне мистецтво, можливість нової комунікації та впливу на підсвідомість людей. Сьогодні досить одного вірусного відео, і ти здобуваєш популярність Майкла Джексона.

Які труднощі підстерігали на старті? Я прихильник того, що сучасний бізнес у сфері послуг (розробки та дизайну, зокрема) можна почати практично без вкладень — це припущення виявилося помилковим. Знадобилися гроші, а в мене їх не було.

Тому моя порада новачкам — якими б райдужними не були прогнози щодо перспектив вашого бізнесу, обзаведіться «подушкою безпеки», якої вистачить на півроку-рік.

Всі хочуть витрачати якомога менше — це нормально. Я б НЕ рекомендував економити на те, що впливає на кінцевий результат вашої роботи: якості матеріалів, техніки і співробітників.

Я починав з віддаленими співробітниками, серед яких був чудовий програміст. У якийсь момент він не зміг продовжувати зі мною працювати, т. к. отримав пропозицію з більшою зарплатою від міжнародної компанії.

Довелося шукати нових, але з ними не зрослося, що відбилося на якості проектів. У підсумку ми загрузли, багато чого запороли і мені довелося вийти на роботу.

Хотілося повернутися в оренду? Ну, «на дядю» можна працювати, якщо платять добре і цікаві завдання. Але коли розумієш, що від зарплати в 300 – 400 000 тебе в кращому випадку відокремлюють 5-6 років, а якщо постаратися, можна їх заробляти вже через 2 роки, а можна і більше, або менше, але на автоматі, то середня ЗП в 70 – 100 000 вже не так цікава.

Тим, хто вагається, хочу дати пораду: якщо є можливість і бажання, дерзайте! На роботу можна влаштуватися завжди, якщо щось піде не так.

За рік в бізнесі ви прокачаєте різноманітні навики: від наймання персоналу до бухгалтерії, від маркетингу до вирішення юридичних питань.

Найголовніше — не влетіти на гроші, але ще важливіше — не посваритися з близькими і рідними, не потрібно сліпо шукати золото Маккенни! Готельний респект всім близьким і друзям, без їх підтримки нічого у вас не вийде.

Катерина Нудьга,

керівник компанії «Аудит Картель»

www.facebook.com/profile.php?id=100003379870726

www.kartelltd.ru

У бізнес я прийшла з посади головного бухгалтера у дуже великої інвестиційної компанії, яка займалася будівництвом торгових центрів у Москві та області. Посада престижна, зарплата висока, колектив душевний, але хотілося більше заробляти.

В той момент здавалося, що, працюючи за наймом, бажану суму отримати неможливо. Плюс в моєму житті з’явився чоловік, бізнесмен, який мене весь час підштовхував. Дивлячись на нього і знаючи, що він мене підтримає, я зважилася на цей крок.

До чого я готувалася? Розуміла, що буде складно, але чіткого уявлення про те, що мене чекає, не було. Вирішила, що буду розбиратися у міру просування вперед.

Загалом все йшло гладко: коли з’являлася робота, ми наймали нових співробітників, коли потрібні були гроші, їх вдавалося заробити.

Великих вливань не знадобилося, всі витрати покривалися поточними доходами. У фінансовому плані реальність не тільки виправдала мої очікування, але і перевершила їх.

Головною проблемою в перший рік виявилася катастрофічна нестача часу: багато довелося вивчати і робити самій. Відчувався й брак досвіду: деяких потенційних клієнтів, які тоді так і не стали моїми, зараз я б точно змогла переконати.

Часто початківці бізнесмени скаржаться на те, що клієнтів мало. У мене була протилежна ситуація: в якийсь момент одночасно надійшло кілька великих замовлень.

Я спочатку зраділа і почала подумки підраховувати прибуток, а потім злякалася: недостатньо ресурсів, знань і часу. Кілька годин думала про те, як розрулити ситуацію, але в підсумку вирішила, що правильніше буде відмовитися.

Бажання повернутися на насиджене місце не було. Практично з першого дня почали звертатися клієнти з цікавими і прибутковими проектами, і я зрозуміла, що ніколи не зароблю стільки ж, знову ставши найманим співробітником. Чи ж для цього доведеться гарувати з ранку до ночі, що не входило в мої плани.

Без досвіду роботи я б не змогла побудувати успішний бізнес. За два роки, проведених у двох несхожих один на одного компаніях, я отримала необхідні знання і склала уявлення про те, як вести бізнес.

Впевнена, що бізнес — це не для всіх. Знаю людей, які досягли успіхів, працюючи у великих компаніях, де є можливості для зростання і розвитку, не кожному потрібна самореалізація через створення власного справи.

Перш, ніж кидатися у вир з головою, я б порадила зважити всі «за» і «проти» і постаратися зрозуміти, що ви хочете отримати від бізнесу. Більше грошей? Майданчик для втілення в життя сміливих ідей? Вільний графік?

Оцініть, дасть вам підприємництво те, до чого ви прагнете, і як скоро. Чи готові ви стільки чекати? Якщо так, то варто ризикнути. Якщо є якісь сумніви, не потрібно поспішати.

Вирішили спробувати? Запасіться терпінням і заручіться підтримкою. Останній пункт особливо важливий — поодинці пройти цей шлях складніший. І приготуйтеся до того, що не все буде легко і просто, сприймайте бізнес, як гру. Не вийшло — завтра почнемо заново або зіграємо в іншу.

Пам’ятайте, що наше основне завдання — бути щасливими!

Олександр Жогов,

генеральний директор IT-компанії «+Альянс»

www.facebook.com/zogov

www.plus-aliance.ru

Я з 17 років в сфері IT, починав з посади системного адміністратора. З 2003 по 2008 рік працював на виробничому підприємстві Групи компаній «Гилевское Кільце», яке випускало пластикові вікна н і конструкції з алюмінію.

В ті часи була мода на таке. Працював в задоволення і успішно справлявся з завданнями 80 користувачів. У 2008 році, стався конфлікт з керівництвом з-за грошей.

Стало зрозуміло, що досяг стелі — до того часу розгорнув всі сервіси, що вони працювали, як годинник. Стало нудно. Опинився на роздоріжжі — змінити роботу або спробувати відкрити щось своє, і знову пішов за наймом — так простіше.

Але буквально за три дні стало зрозуміло, що задоволення від нової роботи не отримую, швидше розлад. Звільнився і почав оформляти своє підприємство самостійно.

Деякий час витратив на вивчення порядку реєстрації та придумування назви. 29 лютого 2008 року з’явилася компанія «+Альянс». Її місія не була чітко сформульована (не до того було), але я розумів, що хочу надавати послуги IT-аутсорсингу.

Від власного бізнесу очікував подальшого розвитку, збільшення доходу і стабільності. Через майже 10 років, розумію, що все зробив правильно. Тільки стабільність — розкіш для малого бізнесу, весь час щось десь намагається вибити з колії.

Перший час було шоком, що найскладніше — робота з персоналом. Наймані працівники не розуміли суті ефективної роботи, і могли дозволити собі поїздку через все місто за одним картриджем на заправку.

Також довелося привчати себе до контролю і делегування, розвивати власну дисципліну. Виявилося, що довіряти людям за наймом вкрай не рекомендується — вони керуються не моїми ідеями і прагненнями, а цілком передбачуваними бажаннями: менше працювати, а більше отримувати. Я набивав шишку за шишкою і вчився бути керівником.

Ще забавно було перший раз поїхати у відпустку. Це сталося, через 4 роки існування підприємства. Було страшно. Здавалося, що коли повернуся, все буде в руїнах. Але ні, все обійшлося.

Думки все кинути і піти працювати на дядька приходили в голову, коли з’являлися труднощі (як правило, фінансові). Але усвідомлення того, що гроші, які я отримую від підприємства, мені ніхто платити не буде, і що розвиток моє відразу припиниться, примушувало рухатись далі, підніматися вранці з ліжка і їхати в офіс.

Досвід роботи за наймом допоміг зрозуміти, як робити НЕ ПОТРІБНО. Точніше, як співробітник дивиться на те, що придумує керівництво у прагненні мотивувати або підвищити ефективність. Пам’ятаючи це, намагався максимально плавно підходити до змін у себе в компанії.

Якщо є бажання почати свій бізнес, то треба засвоїти одне — відповідальність за результат буде тільки на ваших плечах. Якщо до цього ви готові, починайте. Ну і так, забудьте про вихідні і відпустки на перші три-чотири роки.

І найголовніше — поруч завжди має бути людина, яка в момент вселенського розчарування (а таке з усіма трапляється) скаже вам «прорвемося!».



Катерина Бакланова




Копірайтер. Підбираю цікавий і корисний контент для читачів Клубу Директорів.

    This author does not have any more posts.

З цією статтею читають
Як дізнатися, що потрібно змінити у вашому бізнесі в 2019 році?


Тренди визначають розвиток бізнесу в 2019 році


Як зберегти і зміцнити позиції власника компанії?


Як перестати працювати на своїх підлеглих?


Як стати «вільним босом» при надійному директора?


Які помилки керівника можуть виявитися фатальними в кризу?



Авторизуватися для коментування: